У нас завжди ворожа реакція на негативні емоції. Ми ніколи не любимо почуття суму, злості чи страху. Ми вважаємо за краще, щоб речі завжди були позитивними та веселими. Можливо це тому, що ви виросли в сім’ї, де віталось бути позитивною і заборонялось проявляти будь яке невдоволення?
Ви завжди знали, але, можливо, ніколи не зрозуміли. Тривога – це лише симптом. Симптом, що щось не працює у вашому житті. Це природний спосіб повідомити вам, що ви зійшли з колії. Ви не дбаєте про себе і вам потрібно сповільнитись.
Пам’ятайте, що негативні емоції не є ні добрими, ні поганими. Вони насправді не є негативними. Це компенсаторі емоції, які просто відчувають цей шлях. Вони є частиною життя і процесу – бути людиною.
Ми самі забезпечуємо простір, щоб життя іноді було важким, що призводить до незручних або негативних емоцій. Ми повинні навчитися визнавати, обіймати їх і розуміти, що ці емоції намагаються нам розповісти. Нам потрібно вивчити силу та цінність цих емоцій.
Перш ніж пірнути в це далі, потрібно знати, що це досвід. У світі, де нас заохочують бути завжди присутніми, вдячними і щасливими, можливо, ми робимо самовіддану сліпу службу, не дбаючи про те, що негативні емоції є природною і неминучою частиною життя. Це змушує нас почуватися ще гірше, коли ми їх відчуваємо. Чергування різних “настроїв” – це все, що є частиною людського буття.
Якщо ви досліджуєте мету позитивних та негативних емоцій, у них все спільне. Вони служили еволюційним цілям для нашого виживання, здоров’я та добробуту.
Наприклад, страх – це сигнал про те, що щось не так, він захищає нас від небезпеки і дозволяє нам вижити. Смуток посилює почуття зв’язку та співпереживання і будує спільноту. Відраза забезпечує побічну реакцію та веде нас від речей, які можуть завдати шкоди або бути заразними. Вина закликайте нас робити правильні вчинки і виправляти свої помилки. Гнів є захисним механізмом, який надихає діяти та змушує нас щось робити, щоб змінити ситуацію.